проза
Уривки дві тисячі двадцять другого
Які над Києвом зорі, коли вимикають світло. Пояс Оріона химерним пісочним годинником відміряє час, цілком відмінний від того, що тут, і жодна ракета його не розтрощить.
Там, де живуть соколи
З безмежною вдячністю ЗСУ й усім, чий опір так само — в мільйони ом Торік, восени, до мене...
