проза
Уривки дві тисячі двадцять другого
Які над Києвом зорі, коли вимикають світло. Пояс Оріона химерним пісочним годинником відміряє час, цілком відмінний від того, що тут, і жодна ракета його не розтрощить.
Там, де живуть соколи
З безмежною вдячністю ЗСУ й усім, чий опір так само — в мільйони ом Торік, восени, до мене...
поезія
***
осінь пора золотих фараонів / з першого дня що ступає на землю / мріє про те як себе похоронить...
рецензії, відгуки
