проза
Уривки дві тисячі двадцять другого
Які над Києвом зорі, коли вимикають світло. Пояс Оріона химерним пісочним годинником відміряє час, цілком відмінний від того, що тут, і жодна ракета його не розтрощить.
Там, де живуть соколи
З безмежною вдячністю ЗСУ й усім, чий опір так само — в мільйони ом Торік, восени, до мене...
поезія
***
осінь пора золотих фараонів / з першого дня що ступає на землю / мріє про те як себе похоронить...
***
пора коли виявляється потаємне // коли б ми ще дізналися / що дерева живуть однаково а вмирають по-різному...
